Блог вчителя біології Галамби Катерини: Відкритий урок з біології

Тема. Корінь: будова, основні функції (поглинання води та укріплення у грунті). Лабораторне дослідження: будови кореня

Мета:

освітня – ознайомити учнів з основними функціями кореня та особливостями його будови, значенням кореня для життєдіяльності рослин;

розвиваюча – розвивати навички спостереження, вміння робити висновки та використовувати раніше вивчений матеріал;

виховна – виховувати розуміння взаємопов᾽язаності всіх процесів, що відбуваються на планеті із життєдіяльністю живих організмів.

Базові поняття і терміни уроку: головний корінь, бічний , додатковий корінь, стрижнева і мичкувата кореневі системи, зони кореня, кореневий чохлик, зона росту, всисна зона, провідна зона, кореневі волоски, поглинання води, укріплення в грунті, запасання речовин

Обладнання: комп᾽ютер, м/м дошка, підручник.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний етап

Учитель. Доброго дня, учні. Сьогодні у нас незвичайний урок. До нас завітали гості – ваші вчителі.

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Фронтальне опитування

· Що таке тканина?

· Які існують види тканин у рослин?

· Які особливості мають покривні тканини?

· Чим відрізняються між собою вегетативні і генеративні органи?

· Які особливості мають твірні тканини?

· Чим характеризуються провідні тканини?

Закінчити речення

1. До вегетативних органів відносяться….

2. Статеве розмноження забезпечують ………

3. Тканина, яка забезпечує опорну функцію рослин – це…

4. Ксилема забезпечує потік речовин від ….

5. Низхідний потік – це …

6. Квітка – це …

7. Тканина, яка складається із живих або мертвих клітин, що утворюють зовнішні покриви, називається …

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Розповідь з елементами бесіди

Корінь – осьовий підземний орган. Він дуже розгалужений, значно більше, ніж стебло. В однієї рослини можуть бути сотні, тисячі й навіть мільйони коренів. Розрізняють головний корінь, який розвивається з коріння зародка насінини, та додаткові корені, які утворюються на стеблі (на його підземній або надземній частині), а іноді й на листі. Головний та додаткові корені розгалужуються й утворюють бічні корені.

Усі корені однієї рослини утворюють її кореневу систему. Кореневі системи поділяють на два типи: стрижневу та мичкувату. Стрижнева коренева система має добре виражений головний корінь (горох, капуста, морква, кульбаба). У мичкуватої кореневої системи головний корінь не помітний серед маси іншого коріння, яке найчастіше є додатковим (пшениця, жиго, рис, цибуля, часник). Проте тип кореневої системи можна визначити тільки в молодих або однорічних рослин. У багаторічних, особливо деревних рослин, корені могутні, й знайти серед них головний неможливо.(перегляд відеофільму «Кореневі системи»)

Глибина проникнення коріння в ґрунт, зайнята ним площа та його розгалуження різні. Вони залежать під виду рослин та умов, в яких ці рослини ростуть. Основна маса коріння розташована у верхніх шарах ґрунту на глибині близько 1 м, а коріння деяких дерев проростає лише на глибину 15см, тобто туди, де найбільше мінеральних речовин.

Корінь виконує такі функції:

· забезпечує всмоктування мінеральних речовин;

· їх проведення до інших надземних частин;

· прикріплення рослин до ґрунту.

Мінеральні речовини поглинаються кореневими волосками з ґрунту разом з водою та з водним потоком розносяться по рослині. Необхідні рослинам мінеральні речовини можна розділити на дві групи. До першої групи належать речовини, які потрібні рослинам у значній кількості, до другої — ті, яких потрібно зовсім небагато. Перші називають макроелементами, другі — мікроелементами. При їхній нестачі в ґрунті відбуваються різні порушення в життєдіяльності рослинного організму. Ми розглянемо значення трьох основних макроелементів — азоту, фосфору та калію.

Азот потрібен рослинам для росту, багатьох процесів життєдіяльності, для утворення хлорофілу. При нестачі азоту в ґрунті рослини погано ростуть. У них утворюється дрібне листя блідо-зеленого або жовтого кольору.

Фосфор рослини використовують у процесах, які пов’язані зі споживанням або виділенням енергії. Якщо рослини не отримують достатньо фосфору, вони гірше ростуть, їхнє листя — дрібне й має синюватий відтінок.

Калій так само дуже важливий для рослин. Він бере участь в утворенні крохмалю, у поглинанні та переміщенні води й поживних речовин по рослині, а також у сприйнятті подразнень. За відсутності калію рослини ростуть погано. У них поступово жовтіє листя, починаючи з країв.(перегляд відеофільму «Ріст кореня»).

Внутрішня будова кореня

На поздовжньому розрізі головні, додаткові й бічні корені мають подібну будову і в них можна виділити такі зони: зона росту з кореневим чохликом, зона розтягування (власне росту) і початок диференціації клітин, всисна і провідна зони.

Зони кореня:

· Кореневий чохлик, клітини чохлика виконують захисну функцію, вони пошкоджуються, відмирають, злущуються і на їхньому місці утворюються нові клітини.

· Зона поділу — довжина 2-3 см, їхні клітини активно діляться (твірна тканина).

· Зона росту (розтягування) — клітини ростуть, збільшуються в довжину і стають циліндричними, у них з’являються великі вакуолі. Сукупний ріст цієї зони створює силу, завдяки якій корінь заглиблюється в ґрунт. Довжина — декілька міліметрів.

· Зона всмоктування - вона характеризується наявністю кореневих волосків. Кореневий волосок — це видозмінений одноклітинний виріст з шкіри, кореня. Має оболонку, цитоплазму, ядро, лейкопласти, вакуолі з клітинним соком. Кореневі волоски живуть 10-20 днів. У сухому ґрунті кореневі волоски розвиваються інтенсивніше, ніж у вологому. У водяних рослин кореневих волосків не буває. У деяких рослин роль кореневих волосків виконує грибниця гриба, з яким вони вступають у симбіоз.

· Провідна зона — це зона бічних коренів, у цій зоні створюються провідні судини і бічні корені.(перегляд відеофільму «Частини кореня»)

V. Узагальнення і систематизація знань

ЛАБОРАТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Тема. Будова кореня

Мета: ознайомитися з будовою кореня, встановити основні функції його зон.

Обладнання та матеріали: плакати або слайди презентації із зображенням будови кореня та його основних функцій, постійні мікропрепарати з повздовжнім перерізом кореня (за наявності), мікроскоп, зошит, підручник.

Хід дослідження

1. Розглянути повздовжній переріз кореня за допомогою мікроскопу (за наявності), ознайомитися із плакатами або слайдами презентації, на яких продемонстровано будову кореня.

2. Замалювати схему будови кореня в зошиті. Указати на ній зони кореня.

3. Знайти зону поділу, прикриту кореневим чохликом, зону росту, всисну і провідну зони.

4. Скласти таблицю, у якій вказати зони кореня з особливостями їхньої будови та функції, які вони виконують.